Методичні матеріали проведеної виховної години

" Правда про тютюн "

Класний керівник Іващенко І.В.

Україна займає друге місце у світі по кількості випалених цигарок на людину.

15,5 млн. українців (в тому числі — 50% дорослого населення) палять. Палять 50% чоловіків, 25% жінок й 17% школярів.

Опитування Українського інституту соціологічних досліджень ім. Яременка показують, що до 11 років 17% школярів починають палити цигарки. Кожен п'ятий школяр в Україні у віці 11-12 років палить.

За результатами дослідження, щодня палять цигарки щонайменше 40% восьмикласників, 50% десятикласників, 70% першокурсників ПТУ, 55% першокурсників вузів.

За статистикою за рік українці викурюють 124,5 мільярда цигарок! Це більше 6 мільярдів пачок. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, щорічно у світі від хвороб, викликаних палінням, помирають 5 000 000 людей. Одна людина — кожні 6 секунд. 10 чоловік за хвилину. Майже 14,5 тисяч за день. В Україні статистика ще більш сумна: через тютюн щорічно з життям прощаються 120 000 курців.

Наукою давно доведена шкідливість куріння. Розумну людину і переконувати не треба: знає, що дуже вже тяжкі наслідки виникають від тютюну. Ще в 1974 році Всесвітня організація охорони здоров'я присвятила проблемі куріння величезну доповідь, що підводила підсумок багаторічній роботі вчених всього світу. Безневинна на вигляд цигарка, що є для багатьох спочатку забавою, а потім задоволенням, перетворюється з часом на ворога, що віднімає здоров'я у кожного, хто не зумів вчасно одуматися.

Після десяти-п'ятнадцяти років згубна звичка стає обтяжливою для курця, але на той час влада цигарки як наркотика така сильна, що вона долає і розум. Можливо, в затяжних випадках наступає деградація розумових здібностей, коли людина перестає розуміти елементарні істини, зрозумілі всім, крім тих, що палить.

Ведмежу послугу роблять народу деякі легковажні літератори, діячі кіно, театру; часто можна бачити, як герой кіно або п'єси в скрутні хвилини життя замислено затягується цигаркою. Є немало лікарів, що працюють в тютюнових компаніях. На жаль, деякі з них продають не тільки свій лікарський час і знання, але і свою лікарську совість...

Але найстрашніше те, що знаходиться маса людей, які вдають, що їм незрозумілий вплив тютюну на здоров'я людини! Зазвичай такі захисники тютюну, не маючи в своєму розпорядженні серйозних наукових даних, всі, як один, посилаються на «дідуся», який нібито «не випускав трубку з рота і прожив до сімдесяти років». Ось цей бідний «дідусь» і виставляється всіма проти безперечних наукових даних. Але ніхто не знає, скільки б той прожив, якби не мав згубної звички. Не знають, як отруювали йому і людям, що оточували його, життя, настрій і здоров'я цигарки.

Кожна викурена цигарка коштує тому, хто палить п'ятнадцять хвилин життя: королівське товариство лікарів Англії спеціально вивчало це питання. Вони взяли сто тисяч людей некурящих і таку ж кількість тих, що палять. У всьому іншому обидві групи були однакові за віком, за місцем проживання і по заняттях. Виявилось, що середня тривалість життя тих, що палять на декілька років менша, ніж некурящих. Розділивши різницю років на кількість викурених за тридцять — тридцять п'ять років цигарок, вони і встановили, що кожна цигарка обійшлася їм в п'ятнадцять хвилин.

Для переконування тих, хто вже почав палити і все ще не кинув це згубне заняття, пропонуємо використовувати фільми про куріння.

Багатьом людям допомогла безболісно розлучитися з цією шкідливою звичкою книга «Легкий спосіб кинути палити», яка доступна сьогодні в аудіоформаті.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ІНОЗЕМНИХ МОВ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ

Затверджені Наказом МОН №371 від 05.05.2008

Основними видами оцінювання з іноземної мови є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та підсумкова державна атестація. Більшість прийомів поточного оцінювання спрямовано на детальну перевірку окремих параметрів мови або вмінь мовлення, яких щойно навчили, тематичне оцінювання проводиться на основі поточного оцінювання й виставляється єдиний тематичний бал. Під час виставлення тематичного бала результати перевірки робочих зошитів не враховуються.

Семестрове оцінювання з іноземної мови проводиться один раз наприкінці семестру за чотирма видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо).

Рівні навчальних досягнень	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
Аудіювання*
I. Початковий	1	Учень (учениця) розпізнає на слух найбільш поширені слова в мовленні, яке звучить в уповільненому темпі
	2	Учень(учениця) розпізнає на слух найбільш поширені словосполучення в мовленні, яке звучить в уповільненому темпі
	3	Учень (учениця) розпізнає на слух окремі прості непоширені речення й мовленнєві зразки, побудовані на вивченому мовному матеріалі в мовленні, яке звучить в уповільненому темпі
II. Середній	4	Учень (учениця) розпізнає на слух прості речення, фрази та мовленнєві зразки, що звучать у нормальному темпі. В основному розуміє зміст прослуханого тексту, в якому використаний знайомий мовний матеріал
	5	Учень (учениця) розуміє основний зміст поданих у нормальному темпі текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі
	6	Учень (учениця) розуміє основний зміст поданих у нормальному темпі невеликих за обсягом текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися
III. Достатній	7	Учень (учениця) розуміє основний зміст поданих у нормальному темпі текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, сприймає більшу частину необхідної інформації, подану у вигляді оціночних суджень, опису, аргументації
	8	Учень (учениця) розуміє основний зміст стандартного мовлення в межах тематики ситуативного мовлення яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. В основному сприймає на слух експліцитно подану інформацію
	9	Учень (учениця) розуміє основний зміст мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, а також сприймає основний зміст повідомлень і фактичну інформацію, подану в повідомленні
IV. Високий	10	Учень (учениця) розуміє основний зміст мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатись, а також основний зміст чітких повідомлень різного рівня складності
	11	Учень (учениця) розуміє тривале мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. Уміє знаходити в інформаційних текстах з незнайомим матеріалом необхідну інформацію, подану у вигляді оціночних суджень, опису, аргументації
	12	Учень (учениця) розуміє тривале мовлення й основний зміст повідомлень, сприймає на слух подану фактичну інформацію в повідомленні
* Обсяг тексту, рівень складності, лексична та грамматична наповнюваність, тематика текстів формуються вчителем відповідно до Програмових вимог, для кожного етапу навчання та типу навчального закладу.
Читання*
I. Початковий	1	Учень (учениця) уміє розпізнавати та читати окремі вивчені слова на основі матеріалу, що вивчався
	2	Учень (учениця) вміє розпізнавати та читати окремі вивчені словосполучення на основі матеріалу, що вивчався
	3	Учень(учениця) вміє розпізнавати та читати окремі прості непоширені речення на основі матеріалу, що вивчався
II. Середній	4	Учень (учениця) уміє читати вголос і про себе з розумінням основного змісту тексти, побудовані на вивченому матеріалі. Уміє частково знаходити необхідну інформацію у вигляді оціночних суджень за умови, що в текстах використовується знайомий мовний матеріал
	5	Учень (учениця) вміє читати вголос і про себе з розумінням основного змісту тексти, які можуть містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. Уміє частково знаходити необхідну інформацію у вигляді оціночних суджень, опису за умови, що в текстах використовується знайомий мовний матеріал
	6	Учень/учениця вміє читати з повним розумінням тексти, які можуть містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. Уміє знаходити необхідну інформацію у вигляді оціночних суджень, опису, аргументації за умови, що в текстах використовується знайомий мовний матеріал
III. Достатній	7	Учень (учениця) уміє читати з повним розумінням тексти, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися; уміє знаходити потрібну інформацію в текстах інформативного характеру
	8	Учень (учениця) вміє читати з повним розумінням тексти, які містять певну кількість незнайомих слів, знаходити й аналізувати потрібну інформацію
	9	Учень (учениця) вміє читати з повним розумінням тексти, використовуючи словник, знаходити потрібну інформацію, аналізувати її та робити відповідні висновки
IV. Високий	10	Учень (учениця) вміє читати з розумінням основного змісту тексти, аналізує їх, розуміє прочитаний текст, установлюючи логічні зв'язки всередині речення та між реченнями
	11	Учень (учениця) уміє читати тексти, аналізує їх і робить власні висновки, розуміє логічні зв'язки в рамках тексту та між його окремими частинами
	12	Учень (учениця) уміє читати тексти, аналізує їх і робить висновки, порівнює отриману інформацію з власним досвідом. У повному обсязі розуміє тему прочитаного тексту різного рівня складності
* Обсяг, тематика, характер текстів для читання визначаються вчителем відповідно до Програмових вимог для кожного етапу навчання та типу навчального закладу.
Говоріння*
I. Початковий	1	Учень (учениця) знає найбільш поширені вивчені слова, проте не завжди адекватно використовує їх у мовленні, допускає фонематичні помилки
	2	Учень (учениця) знає найбільш поширені вивчені словосполучення, проте не завжди адекватно використовує їх у мовленні, допускає фонематичні помилки
	3	Учень (учениця) використовує в мовленні прості непоширені речення з опорою на зразок, має труднощі у вирішенні поставленого комунікативного завдання в ситуаціях на задану тему, допускає фонематичні помилки
II. Середній	4	Учень (учениця) уміє в основному логічно розпочинати та підтримувати бесіду, при цьому використовуючи обмежений словниковий запас та елементарні граматичні структури. На запит співрозмовника дає елементарну оціночну інформацію, відображаючи власну точку зору
	5	Учень (учениця) уміє в основному логічно побудувати невеличке монологічне висловлювання та діалогічну взаємодію, допускаючи незначні помилки при використанні лексичних одиниць. Усі звуки в потоці мовлення вимовляються правильно
	6	Учень (учениця) упевнено розпочинає, підтримує, відновлює та закінчує розмову у відповідності з мовленнєвою ситуацією. Усі звуки в потоці мовлення вимовляються правильно
III. Достатній	7	Учень (учениця) уміє зв'язно висловлюватись відповідно до навчальної ситуації, малюнка, робити повідомлення з теми, простими реченнями передавати зміст прочитаного, почутого або побаченого, підтримувати бесіду, ставити запитання та відповідати на них
	8	Учень (учениця) уміє логічно висловитись у межах вивчених тем відповідно до навчальної ситуації, а також у зв'язку зі змістом прочитаного, почутого або побаченого, висловлюючи власне ставлення до предмета мовлення; уміє підтримувати бесіду, вживаючи короткі репліки. Учень в основному уміє у відповідності з комунікативним завданням використовувати лексичні одиниці та граматичні структури, не допускає фонематичних помилок
	9	Учень (учениця) уміє логічно висловлюватись у межах вивчених тем, передавати основний зміст прочитаного, почутого або побаченого, підтримувати бесіду, уживаючи розгорнуті репліки, у відповідності з комунікативним завданням використовує лексичні одиниці та граматичні структури, не допускає фонематичних помилок
IV. Високий	10	Учень (учениця) уміє без підготовки висловлюватись і вести бесіду в межах вивчених тем, використовує граматичні структури й лексичні одиниці у відповідності з комунікативним завданням, не допускає фонематичних помилок
	11	Учень (учениця) уміє логічно й у заданому обсязі побудувати монологічне висловлювання та діалогічну взаємодію, використовуючи граматичні структури й лексичні одиниці у відповідності до комунікативного завдання, не допускаючи при цьому фонематичних помилок
	12	Учень (учениця) уміє вільно висловлюватись і вести бесіду в межах вивчених тем, гнучко та ефективно користуючись мовними та мовленнєвими засобами
*Обсяг монологічного висловлювання та кількість реплік у діалогічному мовленні, характер і тематика, лексична та граматична наповнюваність визначаються вчителем відповідно до Програмових вимог для кожного етапу навчання та типу навчального закладу.

Письмо*

Рівень навчальних досягнень	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень	Грамотність
			Припустима кількість орфографічних помилок	Припустима кількість лексичних, граматичних і стилістичних помилок
I. Початковий	1	Учень (учениця) уміє писати вивчені слова, допускаючи при цьому велику кількість орфографічних помилок	8	9
	2	Учень (учениця) уміє писати вивчені словосполучення	6	9
	3	Учень (учениця) уміє писати прості непоширені речення відповідно до комунікативної задачі проте зміст повідомлення недостатній за обсягом для розкриття теми та інформативно насичений	6	8
II. Середній	4	Учень (учениця) уміє написати листівку за зразком, проте використовує обмежений запас лексики та граматичних структур, допускаючи помилки, які ускладнюють розуміння тексту	6	6
	5	Учень (учениця) уміє написати коротке повідомлення за зразком у межах вивченої теми, використовуючи обмежений набір засобів логічного зв'язку при цьому відсутні з'єднувальні кліше, недостатня різноманітність ужитих структур, моделей тощо	4-5	5
	6	Учень (учениця) уміє написати коротке повідомлення/лист за зразком у відповідності до поставленого комунікативного завдання, при цьому вжито недостатню кількість з'єднувальних кліше та посередня різноманітність ужитих структур, моделей тощо	4-5	5
III. Достатній	7	Учень (учениця) уміє написати коротке повідомлення за вивченою темою за зразком у відповідності до заданої комунікативної ситуації, допускаючи при цьому ряд помилок при використанні вивчених граматичних структур. Допущені помилки не порушують сприйняття тексту, у роботі вжито ідіоматичні звороти, з'єднувальні кліше, різноманітні структури, моделі тощо	4	4
	8	Учень (учениця) уміє без використання опори написати повідомлення за вивченою темою, зробити нотатки, допускаючи ряд помилок при використанні лексичних одиниць. Допущені помилки не порушують сприйняття тексту, у роботі вжито ідіоматичні звороти, з'єднувальні кліше, різноманітні структури, моделі тощо	3	3
	9	Учень (учениця) уміє написати повідомлення на запропоновану тему, заповнити анкету, допускаючи ряд орфографічних помилок, які не ускладнюють розуміння інформації, у роботі вжито ідіоматичні звороти, з'єднувальні кліше, різноманітні структури, моделі тощо	3	2
	10	Учень (учениця) уміє написати повідомлення, висловлюючи власне ставлення до проблеми, написати особистого листа, при цьому правильно використовуючи вивчені граматичні структури у відповідності до комунікативного завдання, використовуючи достатню кількість ідіоматичних зворотів, з'єднувальних кліше, моделей тощо	2	1
IV. Високий	11	Учень (учениця) уміє написати повідомлення, правильно використовуючи лексичні одиниці в рамках тем, пов'язаних з повсякденним життям. Даються при наявності несуттєвих орфографічних, які не порушують акту комунікації (британський або американський варіанти орфографії, орфографічні помилки в географічних назвах тощо)	1-2
	12	Учень (учениця) уміє подати в письмовому вигляді інформацію у відповідності з комунікативним завданням, висловлюючи власне ставлення до проблеми, при цьому правильно використовуючи лексичні одиниці та граматичні структури
* Обсяг письмового повідомлення, його тематика, структура, повнота розкриття змісту, лексична насиченість і рівень граматичної компетентності, наповнюваність визначаються вчителем відповідно до Програмових вимог для кожного етапу навчання та типу навчального закладу

Інтерактивні форми і методи роботи під час навчання читання на уроках англійської мови

Читання іноземною мовою як комунікативне вміння та засіб спілкування є поряд с усним мовленням важливим видом мовленнєвої діяльності та найбільш розповсюдженим способом іншомовної комунікації, яким учні школи мають оволодіти згідно з вимогами чинної програми з іноземних мов. Завдяки читанню, яке робить доступною будь-яку інформацію, передається досвід людства, накопичений у найрізноманітніших сферах трудової, творчої, соціально-культурної діяльності.

Спираючись на усвідомлення суті проблеми, пов’язаної із сучасним підходом до навчання читання, взявши за основу інтерактивний підхід як до процесу, так і до навчання читання, ми прийшли до методів розв’язання проблеми шляхом активізації процесу навчання читання.

Активне читання має бути побудоване таким чином:

Етап 1. Встановлення загальних цілей для читання тексту.

Етап 2. Репрезентування тексту.

Етап 3. Вправа на загальне сприйняття тексту.

Етап 4. Вивчення тексту по частинах.

Процес вивчення кожної частини будується таким чином:

а)    Робота з мовленнєвим матеріалом(якщо для читачів він представляє                                                                       

      труднощі).

б)    Постановка загальних питань для перевірки розуміння кожної частини.

в)    Читання про себе всієї частини цілим класом.

г)    Перевірка відповідей на питання і постановка нових питань до наступної

      частини тексту.

Далі робота може проходити або в режимі вчитель-клас, або в малих групах.

Модель роботи з усім класом

д)   Учні перечитують текст та виконують завдання(відповідають на питання)

е)    Клас під керівництвом учителя опрацьовує частини тексту усно, учні              обговорюють питання/завдання, працюють над точним розумінням усіх важливих елементів(якщо необхідно використовувати читання вголос, краще це зробити в кінці цього етапу).

ж)    Повернення до загальних питань, якщо необхідно, а потім опрацювання всієї частини тексту: передбачити, що буде далі(якщо це не остання частина тексту); співвідносити з початком(якщо це не перша частина тексту); обговорити функцію цієї частини тексту або її роль по відношенню до всього тексту.

Модель роботи в групах

д)    Група перечитує, обговорює завдання, питання та готує відповіді.

е)    Звіт груп: групи порівнюють проведену роботу, відповіді на питання.

ж)    Якщо необхідно, вчитель надає допомогу, роз’яснюючи найбільш складні уривки тексту.

з)    Те ж саме, що і пункт ж) у розділі роботи з класом, з наступним обговоренням.

Етап 5. Після роботи з окремими частинами тексту даються завдання(групові або індивідуальні) для роботи з текстом у цілому, узагальнення інформації, отриманої з уривків, що опрацьовуються.

Етап 6. Групові або індивідуальні завдання.

Етап 7. Остаточне обговорення.

Залежно від тексту ці етапи можуть бути використані протягом декількох уроків або як частина домашнього завдання.

Навчаємо читати… Отже, працюємо на перспективу, озброюємо учнів найважливішим умінням, без якого не можливе подальше вдосконалення володіння іноземною мовою, прищеплюємо інтерес до читання та предмета іноземна мова.

                                                                              Додаток

ПЕРЕДТЕКСТОВИЙ ЕТАП

Вправи, спрямовані на розвиток навичок читання                

Незалежно від типу читання, перед початком потрібно привести ряд підготовчих вправ, метою яких є подати текст учням, ознайомити їх з новою лексикою та новими граматичними структурами.

1.     Учням пропонується розповісти про їх особистий досвід, пов'язаний з темою тексту.

2.     Учням пропонується висловити особистий погляд на тему, можлива коротка дискусія.

3.     Учням пропонується описати малюнок, на якому зображені елементи тексту.

4.     Учням пропонується представити сцену або людину з тексту.

5.     Учням пропонується перед читанням відповісти на кілька запитань.

6.     Учням пропонується перед читанням тексту про місто, країну або острів попрацювати з картиною, виявити, де знаходиться певне географічне місце.

7.     Учням пропонується  надати інформацію, використовуючи малюнки.

8.     Учням пропонується за схемою, яка складається з ключових слів, здогадатися про зміст тексту та дати йому назву.

9.     Учням пропонується прочитати текст до вказаного місця та припустити, чим він закінчиться.

10.                       Учням пропонується визначити, за якими словами поданих назв можна встановити, про що йдеться…

Обов’язковими видами роботи на перед текстовому етапі є введення та актуалізація нової лексики.

1.     Робота з дефініцією нових слів:

      а)  Учням пропонується дефініція нових слів;

      б)  Учням пропонується з’єднати слова з відповідною дефініцією;

      в)   Учням однієї групи пропонується дефініції, учням іншої - слова, для яких потрібно знайти необхідну дефініцію.

          2.  Кросворд.

3.  Mine game.

4.  На початковому етапі учням пропонується ігри з м’ячем для активізації лексики.

5.  Учням пропонується з кожної групи слів виписати ті слова, які відрізняються від інших за певними ознаками.

6.  Учням пропонується знайти в тексті і виписати іменники, які утворені від дієслів.

Вправи на впізнання та диференціацію граматичних явищ

         1.  Учням пропонується вибрати з поданих речень ті, які вміщують…

         2. Учням пропонується прочитати та визначити, як змінюється зміст речення залежно від:

          а)  прийменника;

          б)  форми дієслова;

         3. Учням пропонується знайти підмет, який стосується виділеного присудка, та означення, яке стосується вказаного іменника.

         4. Учням пропонується заповнити пропуски сполучниками залежно від змісту речення.

         5.  Учням пропонується читати про себе речення і відмічати протилежні за змістом.

         6.  Учням пропонується співвіднести частини речень та записати їх.

ТЕКСТОВИЙ ЕТАП

 Перед тим як учні будуть детально вивчати текст, важливо проглянути його для отримання загальної інформації, для того щоб узагалі дізнатися про зміст тексту.

1.     Учням пропонується проглянути текст та знайти певну інформацію або відповіді на деякі запитання.

2.     Учням пропонується прочитати текст і використати отриману інформацію для того, щоб заповнити схему, таблицю або малюнок.

3.     Учням пропонується виправити помилки в тексті.

4.     Учням пропонується прочитати текст та відобразити прочитане в малюнках.

5.     Учням пропонується співвіднести частини тексту з малюнками або з іншими текстами.

6.     Учням пропонується прочитати переплутані частини тексту та розставити речення або абзаци за порядком.

7.     Учням пропонується розподілити речення з двох перемішаних текстів на два тексти.

8.     Учням пропонується прочитати текст та розподілити його за змістом на частини та підібрати назву кожному з них.

9.     Учням пропонується прочитати та виділити основні теми оповідання.

10.                    Учням пропонується прочитати два тексти за однією темою та виявити, що в них спільного та чим вони відрізняються один від одного.

11.                    Учням пропонується прочитати текст та знайти в кожній частині по одному реченню, яке передає основну ідею цієї частини.

12.                    Учням пропонується прочитати всі дієслова, які передають динаміку оповідання.

ПІСЛЯТЕКСТОВИЙ ЕТАП

Цей етап уміщує в собі вправи на перевірку розуміння тексту, на розвиток уміння висловлюватися про прочитане.

1.     Учням пропонується, спираючись на зміст прочитаного тексту, закінчити речення, використовуючи варіанти, які пропонуються.

2.     Учням пропонується розташувати речення в тій послідовності, в якій вони подані в тексті.

3.     Учням пропонується вибрати вірну відповідь з декількох даних.

4.     Учням пропонується, використовуючи інформацію з тексту, заповнити таблицю, схему.

5.     Учням пропонується виписати з тексту прикметники, які характеризують…додати свої прикметники.

6.     Учням пропонується висловити своє ставлення до прочитаного, спираючись на таблицю, схему, слова.

7.     Учням пропонується на прикладі даного тексту описати острів, школу, свої канікули…

8.     Учням пропонується знайти в тексті слова, які об’єднують різні частини тексту.

9.     Учні закінчують речення словами, словосполученнями з тексту.

10.                       Учням пропонується працювати в парах. Першому учню пропонується читати перший текст, іншому – другий, потім з допомогою питань їм пропонується отримати інформацію про текст свого сусіда.

11.                       Учням пропонується драматизувати прочитане.

Післятекстові вправи, які спрямовані на розвиток навичок монологічного та діалогічного мовлення, повинні проходити в парах або групах. Учні обговорюють проблеми в групах або парах та приходять до загальної думки. Ці види роботи сприяють тому, що учні відчувають себе більш упевненими та вільними, з більшим бажанням висловлюють свої думки.

Ефективним засобом заохотити учнів до додаткового читання є практика читання текстів, які учні пишуть самостійно. Вчитель може збирати розповіді, які діти написали самі, та вивішувати їх у заздалегідь підготовленому для цього місці у класі. Учні можуть читати ці роботи у вільний час або, якщо вони раніше за інших виконали те або інше завдання. Цей вид роботи є гарним засобом повторення вивчених структур, актуалізації вивченої лексики.