Дуальна освіта в Україні

Термін «Дуальна система» (від лат. dualis – подвійний) був введений у педагогічну термінологію в середині 60 років минулого століття в ФРН, як нова, більш гнучка форма організації професійного навчання. Дуальність як методологічна характеристика професійної освіти передбачає узгоджену взаємодію освітньої та виробничої сфери з підготовки кваліфікованих кадрів певного профілю в рамках організаційно відмінних форм навчання.

   Основні зміни, які відбулися в організації навчально-виробничого процесу при запровадженні елементів дуальної форми навчання:

• зміна співвідношення навчального часу: теоретичне навчання – 30%, виробниче навчання та виробнича практика -70% навчальних годин;
• упровадження блочно-модульної побудова навчального процесу: опанування базового модуля на базі закладу освіти, а потім чергування: модуль теорії (1-2 тижні) на базі закладу професійної (професійно-технічної) освіти, модуль практики (4-8 тижнів) на базі підприємств, установ, організацій;
• оцінювання результатів навчання – відповідно до реальних показників професійної підготовки, підтвердженої в умовах виробництва.

Підстави для впровадження елементів дуальної системи навчання: 

1. Закон України «Про освіту», стаття 8;
2. Середньостроковий план пріоритетних дій Уряду на період 2017-2020 р.р., розділ ІІІ «Розвиток людського капіталу», підрозділ 8: «Модернізація професійно-технічної освіти»;
3. Наказ МОН від 23.06.2017р. №916 “Про впровадження елементів дуальної форми навчання у професійну підготовку кваліфікованих робітників”;
4. Наказ ДОН Полтавської ОДА від 10.08.2017 №319 “Про впровадження елементів дуальної форми навчання у професійну підготовку кваліфікованих робітників”;
5. Наказ НМЦ ПТО у Полтавській області від 18.08.2017 №17 “Про впровадження елементів дуальної форми навчання у професійну підготовку кваліфікованих робітників”.